Мета курсу – засвоєння студентами основних теоретичних підходів до вивчення проблем комунікації та спілкування; технологій спілкування у різних сферах діяльності людини, зокрема у ділових, сімейних, педагогічних, та побутових стосунках; формування навиків|навичок| аналізу смислів та змісту комунікаційних актів, навиків розпізнання невербальної сигналізації та емоцій співбесідника, навиків збереження комунікативної рівноваги та ефективності комунікації.
Завдання:
· вивчення основних понять та принципів психології педагогічного спілкування;
· визначення взаємозв’язків педагогічного спілкування з іншими формами комунікативних процесів;
· засвоєння уявлень про комунікативну взаємодію у зв’язку з цілями та мотивами комунікантів, ставленням один до одного, сценаріями спілкування;
· формування у студентів навичок аналізу смислів за змістом повідомлень та діалогів у комунікативних актах;
· визначення особливостей соціальної взаємодії з об’єктами професійної діяльності та організація управління конфліктним та безконфліктним професійним спілкуванням;
· оволодіння та подальше вільне оперування професійною термінологією, використовуваною в даній сфері практичної діяльності.
Студенти повинні знати:
- професійну термінологію, що існує в даній сфері; синонімічну термінологію у суміжних сферах, що описують комунікативні процеси та їх складові.
- психологічні феномени педагогічного спілкування, їх закономірності та механізми утворення і функціонування;
- основи вербального та невербального спілкування, особливості міміки, жестів, пози та їх інтерпретацію;
- соціально-психологічний зміст, умови та засоби оптимізації спілкування;
- стадії міжособистісного розуміння та правила психолого-педагогічного спілкування;
- соціально-психологічну характеристику конфліктів, методи їх корекції та врегулювання.
Студенти повинні вміти:
- визначати індивідуально-психологічні відмінності особистості за їхніми проявами у діяльності та спілкуванні, адекватно сприймати співрозмовника і впливати на нього;
- аналізувати ефективність спілкування, виявляти оптимальні умови спілкування, встановлювати адекватні міжособистісні стосунки в різних ситуаціях спілкування;
- рефлексувати свої соціально-психологічні властивості, розвивати комунікативну компетентність, прогнозувати розвиток педагогічної взаємодії;
- визначати найбільш ефективні засоби психологічного впливу на аудиторію, забезпечуючи ефективне використання засобів вербальної та невербальної комунікації з аудиторією; розробляти процедуру і техніку психолого-педагогічного спілкування з метою запобігання міжособистісних та міжгрупових конфліктів;
- вибирати джерела та канали інформації, систематизувати та обробляти інформацію;
- застосовувати набуті знання з метою побудови конструктивних взаємовідносин з клієнтами та вирішення практичних проблем у професійній діяльності.